Ріна Ловко

Ріна – засновниця київського архітектурного бюро Rina Lovko Design. Вона створює дизайн квартир, барів, магазинів і взагалі будь-яких просторів в Україні і по всьому світу, і це вона створила дизайн Городської Парикмахерської (і Хештега).

– Городская Парикмахерская– це намолене місце. Вже не етапі Хештега (у минулому тут був віскі-бар) тут з’явилося життя, якого на Воздвиженці не було. Це було щось справжнє, живе, не бутафорське. Але для сусідів це життя видалося занадто гучним, і бар поступився місцем такій самій трушній, але менш галасній перукарні.

Засновники ГорПару – мої друзі, і ми разом робили продакшн. Я відповідала за концепцію, а чуваки закривали питання реалізації. В підсумку ми швидко, класно і недорого обладнали робочий простір.

В нас було 4 перукарських крісла, ряд театральних сидінь і сповнений ентузіазму Павло Сергеєв. Команда перукарні власними силами закривала все, що звичайно роблять підрядники. Перетягували крісла, шили штори, спілкувалися з будівельниками – вони великі молодці, щиро кажучи.

Я вважаю, що візитівка ГорПару – це бита індустріальна підлога та руді крісла. Але атмосфера, яку всі люблять, не могла би бути створена штучно. Деталі, квіти, наліпки на дзеркалах, фігурки та картини – це відображення людей, що живуть та творять у цьому просторі.

Я навмисно не працюю з такими деталями, не намагаюся імітувати життя. Навпаки, цікаво спостерігати, як з ходом часу простір починає жити по-своєму, завжди непередбачувано і унікально.

Це так круто виглядає, що ми в бюро затіяли проект Життя потому: перезнімаємо свої інтер’єри, коли в них уже живуть люди, бігають собаки і на стінах з’являються малюнки дітей. І дивимося до/після – як мінімалістичний проект вривається повсякденне життя.

Часто люди вважають мінімалізм холодним та стерильним, але насправді я даю вам розкреслений зошит, де ви можете намалювати що завгодно. Для вас – це початок проекту.

Для інтер’єрного архітектора проект починається інакше – я знаходжу в місці щось основне, від чого ми будемо відштовхуватися. Десь арочні зводи, десть старовинна пічка або, як у нас в бюро, скляна веранда з виходом у сад. Навколо одного елемента вишикується все інше, і це буде інтер’єр поза часом – гармонійний і справжній.

Але не обов’язково, щоби це була старовина. Можна відштовхнутися від будь-чого. Наприклад, одного разу ми зробили магазин 1000 квадратних метрів повністю з переробленого металу. Матеріал став за відправну точку.

А якщо ви зняли суперзвичайну квартиру і хочете зробити її своєю гарною оселею, акцентуйте на чистоті. Приберіть штори з вікон та килим за паркету, пофарбуйте стіни в білий, викиньте все непотрібне. Воно не стане в нагоді.

 

Безпрограшний шлях для тимчасового житла – купити меблі в IKEA, додати елементи з блошиного ринку або OLXі не заморочуватися. І обов’язково купіть багато світильників різної висоти і вкрутіть у них теплі лампи. Горишнє світло – вбивця вечірнього затишку.

Я  орендую квартиру в центрі, щоби жити в улюбленому районі міста – на Золотих Воротах. Тут також знаходиться наша студія. Я вважаю, що ЗВ – найрозслабленіша, дуже творча і вільна ділянка Києва, Тут можна бути абсолютно будь-яким.

Я взагалі дуже люблю наше місто і мені подобаються зміни, що в ньому відбуваються.

Кияни більше не чекають, що хтось зробить добре замість них, і починають змінювати те, що в їхніх силах. Ми на своїй ділянці висаджуємо рослини, ставимо урни, регулярно збираємо суботники і разом з жителями дома робимо наш простір приємним для життя. На Рейтарській проводять BlockParty і в такий спосіб збирають гроші на необхідні вулиці покращення.

Від кожного щось залежить. Почніть зміни у власному дворі і разом ми змінимо місто, яке любимо. Буде кайф.

 

Валентин

– Одного дня я переїду до Києва, і я хочу стригти в вас, – написав нам Валентин півроку тому.

На початку квітня вони з дружиною перевезли речі з Кривого Рога, і вже сьогоднi Валентин починає стригти вас у нас.

Чому все так швидко? Тому що це perfect match.

Знайомтеся.

Мене звуть Валентин, мені 26 років, і ми з дружиною – художники, Не тільки в спільному сенсі «митці», ми пишемо картини, і в лютому провели першу спільну виставку в галереї. Теперь ми, звичайно, плануємо виставитися і в Києві.

Якщо б я тримався за обраний свого часу вектор, зараз я б водив тепловоз, а не писав і стриг. Відмовляйтеся від усього непотрібного просто зараз.

Хочете побачити місто – багато гуляйте. Хочете зрозуміти його глибину – ідіть в галереї, дивіться місцевий арт, спілкуйтеся з художниками. Вони дихають найактуальнішим повітрям міста і гостріше за всіх відчувають зміни.

Я намагаюся не говорити і не думаю про політику, Я дивлюся тільки у той напрямок, в якому хочу рухатися. Я стрижу людей і пишу картини, тому дуже логічно віддаю свою увагу цьому, а не дебатам.

Я не мрію переїхати до Штатів чи ще куди. Мені подобається Україна, наш слов’янський менталітет, і я хочу жити тут. Нехай подорожують мої картини, а ми з дружиною їдемо на зиму в тропіки, але мій дім – тут.

#киевскийгородской – прямий. Це людина, яка не бачить сенсу бути нещирою.

Я фрукторіанець, вже рік я їм тільки фрукти. Моє життя це сильно змінило, але я нікому не нав’язую свій світогляд. Тож, якщо ми потоваришуємо, я не піду з тобою до піцерії чи в бар, але ми можемо дружити і не в закладах суспільного харчування.

Кожного року ми з дружиною їздимо в Крим автостопом і живемо там у палатках не березі моря. Ви кажете, там окупація і орки? Я кажу, там гай піцундської сосни, якої більше ніде в світі нема, море та чиста насолода.

Щоби порозумітися зі своїми думками, спробуйте говорити без матів і сленгу. Так ви дізнаєтеся, що насправді маєте на увазі, коли щось вимовляєте.

Я йшов до ГорПару і слухав радіо NTS. Зайшов до перукарні, зняв навушники, а музика не скінчилася – тут слухають те саме радіо, що і я. В космосі все на своєму місці, і для мене це знак.

Кожен має свою енергію, і всі люди це відчувають, Я часто зображую конкретних людей на картинах, але в абстракції – без рис обличчя. Там може бути тільки око чи рот, але цього достатньо, щоб людина впізнала себе.

Я слідкую за модою, але не за трендами Мода – це велике джерело образності, і це моя робота. Я можу та хочу створювати образи повністю – від зачіски до кольору шнурків у ботинках.

Мені близька естетика текстурних, вільних і легких форм, але чітко й детально поголена голова теж може виглядати захоплююче круто.

Я 4 роки стриг в барбершопі, щоби стати професіоналом і вивести свій стиль. Тепер я так само щільно займатимуся вивченням жіночих стрижок. Але поки що я – чоловічий майстер. І буду радий усім.

Приходьте.

Павел Сергеев – сооснователь Городской Парикмахерской и мужской парикмахер

Павло Сергеєв – співвласник Городской Парикмахерской та чоловічій перукар. Він любить споглядати, як людина подобається собі у відображені, захоплюється талановитими киянами і знає історії про кожного з нас.

 

  1. Всі люди – творчі. Адже творчість не вичерпується фільммейкінгом, модою та живописом, це набагато ширше поняття. Бізнесмен і підприємець наче не припадають до кола митців, але насправді вони навіть більш увімкнені в творіння, ніж богема. Просто їхня творчість без придиху.
  2. Коли ти починаєш бізнес, ти завжди не готовий к тим граблям, що прилетять тобі в голову. Можеш готуватися та тренуватися, але врешті решт прилетить щось невідоме, і тобі буде треба його вирішувати. Але це й прикольно – ти розвиваєшся тільки у складнощах.
  3. Коли мені здається, що я десь недовисів, недоспав і недовідпочив, і всі пішли на концерт, а я – звалився спати чи втичив у навчання, я нагадую собі: я ж сам це обрав! Сам створив умови, щоби недовисіти, але займатися улюбленою справою щодня.
  4. Ми завжди раді гостям, а влітку влаштовуємо вечірки з сангрією і сидимо на сходах. Приєднуйтесь! Але, будь ласка, поводьтеся чемно. До ГорПару в цьому приміщенні був бар, який закрили саме через галасні туси.
  5. Чоловікам треба тільки одне – розвиватися і жити по кайфу. До речі, так само й жінкам.
  6. В другові головне, щоби він в тебе був. Є люди для певних етапів – друзі дитинства, друзі студентства, друзі з минулої роботи і друзі з теперішньої. В певний період ви з кимось стаєте найближчими людьми в світі, а потім хтось з вас змінюється. І хоча ви все ще з теплом ставитеся до одне одного, та особлива близькість між вами зникає. Тож треба сповна насолоджуватися теперішнім. Певно, ніхто не дружитиме з тобою все життя.
  7. Відпочинок, ставна поведінка і завжди на половину повний келих вина – це те, до чого прямує #киевскийгородской.
  8. Я багато розмовляю під час стрижки та гоління. Я давно стрижу, вже не переймаюся за форму і не завмираю з виряченими очима над складним волоссям. Можу дозволити собі розслаблену бесіду, і це вже справжній кайф, бо до ГорПару приходять неймовірні люди.
  9. Обов’язково дурійте! Життя без дурацтва не варте того, щоб його жити.
  10. Красива людина – це я. Це ти. Це той хлопець в розстібнутому пальті. Всі люди красиві стосовно своїх проектів.
  11. Людина, яка почувається в своїй тарілці, завжди виглядає красивою. Тому ми чекаємо вас на одеському південному вайбі і поводимося не напружено. Ані вам, ані нам напруга не потрібна. І якщо ви трохи вагаєтеся іти в незнайоме місто, припиніть накручувати, адже всі люди за всіма дверима в світі – прості.

See Jay. Александр. Друг ГорПару

Це See Jay. Александр. Друг ГорПару.

Він – маркетолог. У свої 30 років Александр побудував найбільшу мережу барбершопів в Українi, став частиної першої української двіжухи барберів, і заснував з другом власну діджитал-агенцію. Ми телефонуємо йому, коли ГорПару хочеться трошки в діджитал, а тоді Сі Джей приходить до нас в темних окулярах, з відкритим серцем і пляшкою білого вина.
1. Пацани, робіть манікюр, відбілюйте зуби та доглядайте волосся. Це не робить вас геями чи легковажними дурниками, це просто гігієна.
2. Якщо тіло здатне і наваляти, і втекти і займатися любов’ю без задишки, то воно й виглядатиме класно. Краса є наслідком функціональності. Тож розвивайте вміння та навички.
3. У жінки, що не має природньої краси, є багато шансів у житті. Життя – не тільки взаємини та захват чоловіків.
4. Приятель завжди знайде для тебе добре слово, а друг – скаже правду і не відвернеться, коли ти поводитимешся як квітка-кульбабка.
5. Київ – місто не про лубкову культуру. Ми технологічні, IT-шні, сучасні, в нас має бути інакша культурна спадщина, ніж самі церкви. Наше середовище диктує чіткі форми, високу швидкість, загальнолюдські смисли та витончену роботу розуму.
6. Я люблю Городскую Парикмахерскую як бренд, і як друзів. Тут все зав’язано на людях, свободі і творчості. Багато хто з брендів каже: «люди – наша головна цінність», а чуваки не кажуть, в них це насправді відбувається. Людина – головне.
7. Київ трьома словами – місто реалізованої мрії.
8. Якщо шестирічна дівчинка запитає мене, ким я працюю, я спершу запитаю, який шоколад вона любить. Потім, чи вона пам’ятає, як виглядає його обгортка? А рекламний ролик? А пісеньку, що там звучить? А потім зізнаюся, що це – моїх рук справа.
Я виробляю шоколад, я перукар, я дизайнер, я фермер, я – відчуття свободи Джека. Бути кожним – моя професія.
9. Моє місто не ідеальне, не вилизане. Тут є щербаті дороги, будівельні ліси та напівоблізлі будівлі, але я приймаю і люблю його, як себе – повністю.
10. Я усвідомлюю, що професійно та масштабно впливаю на людей, на їхню думку та щастя. Тож я ніколи не працюю з клієнтами, чиї ідеї мені огидні. Ми в NUNOX (діджитал-агенція Сашка – прим.) поширюємо тільки те, в що самі віримо, і вкидаємо ресурси тільки в добро.
11. Ти розвиваєшся, якщо тобі соромно за те, що ти робив раніше.
12. Людина може цитувати К’єркегора та пам’ятати історичні факти, але якщо вона не вміє жити – це освічений недоумок. Справжня розумна людина вміє адаптуватися, управляти своїм часом і програмувати себе на працю. А знання – це другорядне, їх можна завантажити в себе за декілька годин.
13. Три факти про мене:
– Я принципово мию свою машину сам
– За 15 років я випив басейн води
– Я не пояснюю, чому не знімаю окуляри.
14. Розвивайте комунікативні навички. В кінці кінців психічно хворим вважається той, хто не вміє пояснити своє світосприйняття.
15. Я 3 роки утримувався від шкідливих звичок, взаємин з жінками та ентертейменту. За цей період я отримав всі відповіді, дізнався, хто я є, і життя мене більше не дивує. З тих пір все стало ясно. Тож я вважаю це за мастхев – взяти певний час на знайомство з собою та світом, та розібратися в суті речей раз і назавжди.
16. Наш час – найкращий в історії. Не треба рубати дрова і гріти воду, щоби помитися. Не треба бігти за куркою, щоб з’їсти обід. Наше життя вже облаштоване та зручне, і ми маємо багато часу для того, щоби розвиватися. Але по-чесному, хто це робить? Всі лінуються та свайпають вправо.
17. Хтось каже, що ми паразитуємо Землю, що людство – це вірус тощо. А я вважаю, що ми – довгоочіуквані діти Всесвіту. Ми – його тріумф.
18. Я – фанат українського фешна. Після революції в нас з’явилися просто космічні бренди, які не поступаються якістю багатьом іноземним дизайнерам, а коштують як масмаркет. Українці раніше теж шили якісно, але дуже сумні на вигляд речі, а тепер в нас є крутий дизайн, цікаві асиметричні форми, правильний флоу. Останні два роки наш фешн – просто заряджений.
19. Так, зустрічають по обкладинці, але я не хлопчик-картинка, я справляю враження своїми думками та ідеалами. Тому мені все одно, що про мене думають люди, з якими я не захотів поговорити.
20. Я – чоловік FIRM, але я приходжу в ГорПар через Павла Сергеєва. Ця людина – джентльмен, він уособлює в собі свій бренд: справжню повагу до людей, обережність та веселе тепле добро. І це не вивіска. Я декілька років працював з Павлом поряд, він такий самий у складні моменти – залишається інтелиѓентним та принципово добрим чоловіком. Це – мій друг назавжди.

21. Чорна машина, чорний пес, чорний одяг, світлі наміри – це про мене.